Ра́нгові зе́млі (має́тності) — в Україні у 17-18 ст. – земельні володіння, що надавались гетьманом і царем козацькій старшині як винагорода за службу. **
Ра́нгові селя́ни — категорія феодально залежних селян на Лівобережній і Слобідській Україні в 2-й пол. 17-18 ст., які жили в рангових маєтностях.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ранговий — [ра/нговией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
ранговий — прикметник … Орфографічний словник української мови
театр — (грец. місце видовищ) Споруда або приміщення для демонстрації видовищ, зображення драматичних творів. Походження театра пов язано із здійсненням масових культових обрядів. Перші монументальні споруди виникли в античній Греції і Стародавній Індії … Архітектура і монументальне мистецтво
ранґовий — ва, ве, Пр. Прикм. до ранґа. Ранговий … Словник лемківскої говірки
